СМАЛЬНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., розм. Однокр. до смали́ти 5, 6. — А я вас на мушці тримав ось з-за цього куща,— похвалився молодий партизан.. — Хотів було вже смальнути (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 411).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 395.