СМОЛИ́ТИ, смолю́, смо́лиш, недок., перех. Натирати, покривати, просочувати і т. ін. смолою. Носився бриз по морях, латаючи паруси, поновлюючи щогли і переходячи від дідів до онуків. Смолили його будівничі, смолили й правнуки (Ю. Янов., II, 1958, 68); Під кручею кілька засмаглих козаків смолили новий, недавно збудований човен (Добр., Очак. розмир, 1965, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 415.