СМУГНА́СТЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до смугна́стий. Панки якісь два стоять коло неї [шафи]. Піджачки смугнастенькі, комірці білі в обох (Тесл., З книги життя, 1949, 157).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 419.