СНІГОПА́Д, у, ч. Випадання снігу (перев. у великій кількості). Зима прийшла сніжна, із густими снігопадами (Донч., VI, 1957, 375); Снігопад вже припинився, тільки зрідка сіялась легка пороша (Гур., Друзі.., 1959, 23); У деяких гірських районах після великих снігопадів потепління іноді настає в січні (Звірі.. Карпат.., 1952, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 425.