СО́ДА, и, ж.
1. Загальна технічна назва натрієвих солей вугільної кислоти, які широко застосовуються в техніці й побуті. Сода різко погіршує фізичні та фізи-ко-хімічні властивості грунтів і надає їм лужної реакції (Наука.., 10, 1958, 37); У кольоровій металургії сода потрібна для виробництва алюмінію, нікелю.. В чорній металургії сода допомагає видаляти з чавуну сірку (Рад. Укр., 19.I 1963, 2).
∆ Каусти́чна со́да див. каусти́чний.
2. Двовуглекислий натрій — білий кристалічний порошок, який використовують у медицині та кулінарії. Сода.. має вигляд порошку білого кольору (Підручник дезинф., 1953, 115); Ми дали сипучу соду — ви п’єте шипучу воду (Уп., Вірші.., 1957, 185).
Питна́ со́да — те саме, що со́да 2. Для зм’якшення твердої води додають буру́, питну соду, мигдальні висівки (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 437.