СОКОЛО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до со́кіл1. — Брати мої, брати мої, Брати соколочки! Приїжджайте ви до мене А щонеділечки! (Укр. лір. пісні, 1958, 433); [Василь Тетеря:] Зажурилася, заклопоталась Соловейкова мати: «Чого, синоньку, сивий соколочку, Сам сидиш у садочку? Ой, за годину, за годиночку Полини собі по галочку» (Н.-Лев., II, 1956, 429).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 440.