СОКОТИ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся, недок., діал. Берегтися, остерігатися. Він знову обертається назад, хоче сказати Чічці, аби сокотилася і не ударилася об той там камінь (Черемш., Тв., 1960, 115); Кожної миті сплав наш мусив міняти керунок, кожної миті чув я команду Івана: «Сокотися!..» (Мур., Бук. повість, 1959, 32).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 441.