СОЛДА́ТКА, и, ж. Дружина солдата. Не раз було зверталися до мене солдатки, щоб прочитати немудрого листа з фронту або страшне оповіщення про смерть чоловіка (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 86); Солдат на трибуні, а навколо, на майдані… повно солдаток! Ждуть, чий прийшов? (Гончар, Тронка, 1963, 210); Більшість минківських вояків не повернулася додому. Повдовілі солдатки, побачивши когось з прибулих, голосили на все село (Минко, Моя Минківка, 1962, 101); // Вдова солдата.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 441.