СОЛОВ’Я́, я́ти, с. Пташа солов’я. З гнізда малі злетіли солов’ята. І солов’їха струшує крило (Забашта, Пісня.., 1961, 76); *У порівн. Звуки злітали із струн, як щебетливі солов’ята, пурхали за вікно (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 158).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 445.