СОЛО́ДКІСТЬ, кості, ж. Властивість за знач. соло́дкий. Сахароза при тепловій обробці розпадається на глюкозу і фруктозу, внаслідок чого підвищується відчуття солодкості (Технол. пригот. їжі, 1957, 200); Ти перший відкрив мені солодкість муки очікування тебе (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 179); Сирота усвідомлював похмурість свого вигляду, але знав і те, що надмірна солодкість зовсім не пасує йому (Мушк., День.., 1967, 140); Він зрозумів, що се вже в його власній хаті скоїлася змова проти нього, і якось аж надто виразно бачив тепер і відчував надмірну чемність і солодкість у поступках [вчинках] своєї тещі і жінки (Мак., Вибр., 1954, 282).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 447.