СОЛОДО́ВНЯ, і, ж., спец. Те саме, що солоді́вня. У поміщицьких господарствах існували численні підприємства для переробки сільськогосподарської сировини — гуральні, броварні, солодовні, олійниці, сукновальні та ін. (Іст. УРСР, І, 1953, 348); В другому кінці двору стояла рублена солодовня (Панч, Гомон. Україна, 1954, 82).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 448.