СО́ПУ́ХА, и, ж., діал.
1. Сажа. — Якби не він, та й би мене аж на весні найшли, якби сопуха з печі аж на дорогу вдарила (Стеф., Вибр., 1945, 99); *У порівн. Сорочки чорні, як сопуха (П. Куліш, Вибр., 1969, 127).
2. Сморід.
СОПУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до сопу́н.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 462.