СОРТИМЕ́НТ, у, ч.
1. Сукупність сортів і видів однорідних з господарського погляду рослин, вирощуваних у певному районі. Запровадження сої в кормових сівозмінах стає одним з важливих заходів у справі поліпшення складу кормів, особливо в степових районах, де сортимент однорічних бобових культур обмежений (Зерн. боб. культ., 1956, 116); Районований на Україні сортимент яблуні та груші досить багатий (Сад. і ягідн., 1957, 243).
2. Різновид лісоматеріалів, порід дерева певного розміру, форми і т. ін. Розробляють [стовбури дерев] на потрібні сортименти, сортують, в’яжуть у плоти і сплавляють за призначенням (Стол.-буд. справа, 1957, 54).
3. рідко. Те саме, що сорта́мент 1. Рентабельність підприємств чорної металургії зросла в основному за рахунок зниження собівартості і зміни структури сортименту в бік підвищення питомої ваги рентабельніших видів продукції (Ком. Укр., 8, 1965, 24).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 468.