СОСИ́СКА, и, ж. Невелика ковбаска, яку перед уживанням відварюють. Сосиски і сардельки — це різновидність варених ковбас (Укр. страви, 1957, 80); Баба сіла до столу, спритно вхопила сосиску, поклала її на скибку хліба і почала їсти (Собко, Звич. життя, 1957, 57); * У порівн. Виставив [фельдфебель] наперед чотири пухких, як сосиски, пальці (Коз., Гарячі руки, 1960, 117); // тільки мн. Страва із таких ковбасок. В їдальні — і галас і гамір щодня.— Біфштекс..! — Сосиски і пиво! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 243).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 469.