СОСО́К, ска́, ч. Зовнішня частина молочної залози ссавців і людини, що має форму заокругленого виступу. З перших днів після народження поросят їх треба закріпити за певними сосками свиноматки (Свинарство, 1956, 219); Я налетів.. і розрубав його з ключиці і аж до лівого соска (Сос., II, 1958, 410); Схилившись над дитиною, Орися плакала, а воно, заплющившись, чмокало Тимковими губами, шукало соска (Тют., Вир, 1964, 524).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 470.