СОТВО́РЕНИЙ, а, е, книжн. Дієпр. пас. мин. ч. до сотвори́ти. Ті перлини — це хвилини щастя, сотворені надзвичайним почуванням незвичайних істот (Коб., II, 1956, 359); Вона пливе в прозорім танці, Простерши білих два крила,.. Вона сотворена для лету (Рильський, Мости, 1948, 75); // сотво́рено, безос. присудк. сл. Серед англійців та американців є товариства імені Омара Хайяма і сотворено йому справжнісінький культ (Крим., Вибр., 1965, 222).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 471.