СОФА́, и́, ж. М’який широкий диван з поручнями і низькою спинкою. Крісла й софа криті червоним, поручата в них з червоного дерева різьблені та цяцьковані (Л. Укр., IV, 1954, 233); На широчезній софі можуть лягти впоперек шість чоловік (Сенч., На Бат. горі, 1960, 75).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 473.