СОЧЕВИ́ЦЯ, і, ж.
1. Однорічна трав’яниста рослина родини бобових. Розширення посівів і підвищення врожайності таких багатих на білки культур, як багаторічні бобові трави, люпин, горох, соя, вика, сочевиця та інші, .. є невідкладним завданням колгоспів і радгоспів (Наука.., 1, 1958, 26); Лийся, дощику, кругом, А найбільше над вівсом, .. Заіскрись на сочевиці, На люцерні і на виці (Стельмах, Колосок.., 1959, 17).
2. збірн. Зерна цієї рослини, що використовуються для харчування. У літописах згадується про горох і сочевицю, як про продукти, що широко використовувались для харчування населення Київської Русі (Укр. страви, 1957, 232).
◊ Прода́тися за ми́ску сочеви́ці — погодитися робити що-небудь за дрібну вигоду, користь. Він бачить перед собою інші, вищі цілі життя.. Він не продасться в неволю за миску сочевиці! (Фр., III, 1950, 455).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 477.