СПАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. спада́ти. Ще зусилля, ще останнє, Ще — найважчий крок! Там, за Віслою, спадання Вогняних зірок… (Мас., Срібна дорога, 1946, 15); З цим безконечним рухом, з цим безупинним спаданням дрібних крапель пливуть і згадки (Коцюб., II, 1955, 32); Щоб горох не ламався, боронувати сходи потрібно після спадання роси (Зорн. боб. культ., 1956, 39); Богомолець перший дав справжню картину спадання кров’яного тиску від центра до периферії (Фізіол. ж., II, 3, 1956, 29); У хворобі [коклюші] розрізняють три періоди: катаральний (запальний), період спазматичного кашлю і період спадання (Шк. гігієна, 1954, 311)..
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 479.