Слово "спай" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СПАЙ, ю, ч., спец.

1. Місце з’єднання спаяних частин; шов. З’єднання .. кварцу з металами ускладнювалось тим, що матеріали мають різний коефіцієнт термо-розширення, внаслідок чого спай руйнується (Веч. Київ, 4.I 1974, 4); // розм. Місце з’єднання частин чого-небудь. Піч була з зелених водолазьких кахлів, та на спаях червоною глиною позамазувано (Кв.-Осн., II, 1956, 320).

2. Сполучення, з’єднання кількох різних металів або металу з неметалами. Радіоелектроніка і електротехніка, машинобудування і вакуумна техніка — ці та інші галузі промисловості потребують багатьох деталей із спаїв неметалевих матеріалів з металом (Веч. Київ, 16.I 1967, 2); // Компонент такого сполучення, з’єднання. Якщо спаяти кінці двох металевих дротин, наприклад, з вісмуту і міді, і нагріти один із спаїв, залишаючи другий холодним, то в такому колі виникає електричний струм (Курс фізики, III, 1956, 109); Електрорушійна сила термоелектричного елемента залежить від використовуваних матеріалів і різниці температур спаїв (Знання.., 11, 1965, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 483.