СПА́ТКИ, пестл. Те саме, що спа́ти 1. Спатки покладе [матуся] нас, вкриє (Тесл., З книги життя, 1949, 72); Я ж не влізу до кімнатки, та й на зиму клонить спатки: сняться води голубі (Тич., Хор.., 1958, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 494.