СПИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., СПИ́ТИСЯ, зіп’ю́ся, зіп’є́шся, док.
1. Призвичаюватися до пияцтва, ставати п’яницею. Багато які політичні вигнанці, не здолавши свого горя, топили його в горілці, спивались (Життя К.-Карого, 1957, 43); Нечипорів батько та був собі велика ледащичка: спився і звівся нінащо (Кв.-Осн., II, 1956, 101).
◊ З кру́гу (з пуття́ і т. ін.) спи́тися — остаточно опуститися, втратити здоровий глузд через пияцтво. — Все пропив той п’яниця. Все дощенту, поки і сам з кругу не спився (Мирний, III, 1954, 368); — Чи ти здурів сьогодні, чи ти спився з пуття,— закричала Марія спересердя (Н.-Лев., II, 1956, 120).
2. діал. Упиватися.
3. тільки недок. Пас. до спива́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 503.