СПИ́РТНИ́Й, спи́ртна́, спи́ртне́.
1. Прикм. до спирт. Спиртний запах; // Пригот. на спирті, із спиртом. Спи́ртні́ напо́ї див. напі́й.
2. у знач. ім. спи́ртне́, спи́ртно́го, с., розм. Горілка, а також інші алкогольні напої. Трішки хильнув, як то кажуть, а тепер сон не бере. Інших на сон спиртне клонить, а мене — навпаки (Мур., Бук. повість, 1959, 202); Великі дози спиртного пригнічують звичайні умовні рефлекси, що є реакціями на прості подразники (Наука.., 10, 1958, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 509.