СПЛА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сплати́ти. * Образно. Візьму стебло в тугі робочі руки, З яких іще не звітрилась війна, І я пізнаю в нім часи розлуки І щастя, кров’ю сплачене, сповна (Стельмах, Жито.., 1954, 11); // спла́чено, безос. присудк. сл. В обох членські внески було сплачено за серпень місяць (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 536.