СПЛУ́ТУВАТИСЯ, ується, недок., СПЛУ́ТАТИСЯ, ається, док.
1. Порушувати порядок свого розташування, свою послідовність і т. ін.; перемішуватися. Тепер уже не можна було розпізнати, де вороги, а де свої, вершники сплуталися (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 510); Думки в голові сплутались (Головко, II, 1957, 594).
2. Заплітатися (про язик). Йому потрібно.. випити.. міцного липівця [липцю], Щоб трохи сплутався язик у молодця (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 261).
3. тільки недок. Пас. до сплу́тувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 543.