СПОВІ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до сповісти́ти. Сповіщене про відкриття пам’ятника населення Ганджів валом валило на сільський майдан (Епік, Тв., 1958, 513); // спові́щено, безос. присудк. сл. Ще на підступах до цієї першої зупинки було сповіщено, що в зв’язку з штормом пароплав «Ленин» в Євпаторії не зупиниться (С. Ол., З книги життя, 1968, 67).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 551.