СПОГА́ДКА, и, ж., розм. Те саме, що спо́гад 1. Коли що й зоставить [старий рік] у людській схованці-споминці, то все ж то буде не кипуче життя-страждання, а тільки спогадка про його (Мирний, IV, 1955, 287).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 554.