СПОЖИВА́Ч, а́, ч.
1. Особа або організація, що використовує, споживає (у 2 знач.) якусь продукцію. Наші робітники, колгоспники, учні, студенти, трудова інтелігенція — пожадливі й ненаситні споживачі нашої продукції. Жодних тиражів хороших книжок не вистачає — це ми знаємо добре (Рильський, IX, 1962, 15); — Споживачі продукції нашого заводу — це інші хімзаводи та тваринницькі господарства мало не всього Радянського Союзу (Шовк., Інженери, 1956, 128); Найбільш значними споживачами палива, зокрема природного газу, є металургія та енергетика, електростанції (Вісник АН, 4, 1971, 3); Все, що виробляє бджола (мед, віск і отруту) — на все є споживач (Хлібороб Укр., 3, 1965, 47).
2. Те саме, що покупе́ць. Правильне розміщення торговельної сітки сприяє кращому обслужуванню споживачів, підносить культуру торгівлі (Рад. Укр., 1.ІХ 1950, 3); Нині споживач уже не бере підряд усе, що йому пропонують, а вибирає більш добротне, красиве, модне (Ком. Укр., 2, 1965, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 559.