СПОЛОВИ́НИТИ, ню, ниш, док., перех., розм. Розділити надвоє, навпіл; зменшити що-небудь удвоє, забирати половину чого-небудь. — Ось вони, капосні! Тут і Кошиків розбишака! — Задорожній наблизився до хлопців. — Я не розбишака! — А силосну яму хто споловинив? А Олежка хто мало не втопив? — Задорожній позирав то на Віктора, то на сина головного інженера (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 566.