СПОРІ́ДНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., СПОРІДНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, док. Ставати близькими, спорідненими за звичками, переконаннями і т. ін.; зближуватися, зріднюватися. Минув усього лише один день роботи конгресу, а ми вже встигли споріднитись один з одним (Тич., III, 1957, 432); // Звикати до чого-небудь; зживатися, освоюватися. Заврайземвідділу Рябов сам вартував у розсаднику цілу ніч, не покидаючи лабораторії.. Як зберегти Мічурінський сад, з яким він споріднився вже, і полюбив його, й виріс у ньому духовно за кілька років (Довж., І, 1958, 471).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 574.