СПРАЦЬО́ВАНІСТЬ1, ності, ж. Властивість за знач спрацьо́ваний2. Спільність інтересів і спрацьованість панували на пароплаві (Трубл., І, 1955, 482).
СПРАЦЬО́ВАНІСТЬ2, ності, ж. Стан за знач. спрацьо́вуватися2. Із збільшенням швидкості різання, глибини різання і подачі спрацьованість фрез буде збільшуватись (Фрез. справа.., 1957, 81); Спрацьованість ходового гвинта визначає ступінь спрацьованості різі (Слюс. справа, 1957, 307); // Схильність до зношування. Інструментальні матеріали повинні добре чинити опір спрацьованості, а також мати по можливості меншу крихкість і високу міцність (Токарна справа, 1957, 62).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 596.