СПРИЯТЕЛЮВА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. сприятелюва́ти і сприятелюва́тися. Маючи в натурі рису швидкого сприятелювання з людьми, Богдан у перший день знайомства з Іваном остільки захопився ним, що на валах фортеці Чигирина розлучався вже як з кращим своїм другом (Ле, Хмельницький, І, 1957, 310).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 601.