Слово "спроможність" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СПРОМО́ЖНІСТЬ, ності, ж.

1. Властивість за знач. спромо́жний. В нiй [практичній роботі] він не лише показав свої спроможності, але й сам набув сталої спеціальності (Ле, Право.., 1957, 231); Однією з головних засад мистецтва, художньої прози зокрема, є внутрішня спроможність письменника до аналізу життєвих явищ, здатність бачити, в них нове, не помічене іншими (Вітч., 6, 1968,199).

2. Здатність до здійснення чого-небудь. Наша країна стала ще могутнішою, ще більше зросли її економіка та оборонна спроможність, підвищився матеріальний рівень життя радянського народу (Вісник АН, 1, 1967, 4); Багато їдалень було переведено на самообслуговування, завдяки чому їх пропускна спроможність значно збільшилась (Ком. Укр., 11, 1964, 23).

3. Наявність умов, сприятливих для чого-небудь, обставин, які допомагають чомусь; можливість. Коли Ви маєте думку і спроможність видати ще й третю [збірку]? (Мирний, V 1955, 396); — Чи потрібні панові хлопи на цій землі? — Ну, звісно!.. — Так… А чи має пан силу і спроможність закути їх у кайдани..? (Тулуб, Людолови, І, 1957, 25); // Матеріальна можливість. Ну, прошу вибачить, пробачте, гості мої: не скупість, така спроможність (Номис, 1864, № 12025); Плакали люди, обнімаючи своїх безталанних братів [арештантів]; подавали їм на прощання, кожен по своїй спроможності: той шага, той копійку, а хто й гривню… (Мирний, І, 1949, 414); Декотрі чоловіки платили касирові не разом, а давали частками, коли була їм спроможність заплатити частку податів [податей] (Н.-Лев., VI, 1966, 401).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 605.