СПРОНЕВІРЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., СПРОНЕВІ́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., діал. Зневірятися. — О, я вірю в вас! Не знаю, яка ваша боротьба, але не спроневіряйтесь ніколи тому, що давало вам досі відвагу і право бути гордим (Коб., І, 1956, 219); Отже панотець спроневірився, не прийшов… (Март., Тв., 1954, 384).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 606.