Слово "спрощувати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СПРО́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., СПРОСТИ́ТИ, спрощу́, спро́стиш, док., перех.

1. Робити простішим (будову, склад і т. ін. чого-небудь). Восьмикутна форма клітки [зрубу] значно спрощує конструкцію уступчастого перекриття (Дерев. зодч. Укр., 1949, 28); Конструктори прагнуть до того, щоб спростити створювані ними машини, бо чим простіша будова машини, тим вона надійніша в роботі (Допуски.., 1958, 4); // Зводити до небагатьох форм, звільняючи від усього зайвого, ускладненого. Наша епоха, епоха буржуазії, відзначається тим, що вона спростила класові суперечності: суспільство все більше й більше розколюється на два великі ворожі табори, на два великі класи, які стоять один проти одного,буржуазію і пролетаріат (Комун. маніф., 1963, 31); // Робити легшим для здійснення, використання і т. ін.; полегшувати. Комплексна механізація всього циклу малярних робіт дає змогу спростити технологію (Рад. Укр., 7.I 1955, 3); Важливе прогресивне значення мав перехід невеликих і середніх промислових підприємств республіки на безцехову структуру з централізацією керівництва виробництвом безпосередньо в заводоуправліннях. Це значно спростило управління підприємствами (Ком. Укр., 6, 1973, 19); // Робити більш доступним для розуміння. Може зацікавлювати повість д. Франка. Дуже було б добре видати її в нас дешевим виданням, спростивши мову так, щоб вона була зрозуміла селянам (Гр., Перед.. світом, 1907, 207).

2. перен. Позбавляючи глибини і складності, робити примітивним. Вплив одного письменника на іншого не можна спрощувати (Рад. літ-во, 4, 1964, 41); Зводити зміст «Витязя в тигровій шкурі» до розповіді лише про пригоди і мандри героїв —значить лише спрощувати поему Руставелі (Рад. літ-во, 9, 1966, 70); // Зображувати кого-небудь занадто простим, примітивним. Граючи роль Тараса [в драмі Карпенка-Карого «Бондарівна»], М. Садовський не додержував стилю п’єси і намагався якось спростити свого героя, додаючи від себе такі прозаїчні, буденні, звичайні слова, як «звісно», «скажем» і т. д. (Життя К.-Карого, 1957, 137).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 608.