СПРО́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., СПРОСТИ́ТИСЯ, спрощу́ся, спро́стишся, док.
1. Ставати простішим (про будову, склад і т. ін. чого-небудь). Конструкція тракторів значно спроститься, оскільки будуть непотрібні такі складні механізми, як зчеплення, коробка передач (Хлібороб Укр., 11, 1969, 14); // Зводитися до небагатьох форм, звільняючись від усього зайвого, ускладненого. Мені подобається твій Богдан. Це неймовірний оптиміст. Він належить до людей, з якими всі одвічні питання спрощуються до.. однієї фрази (Ю. Янов., II, 1958, 147); // Ставати легшим для здійснення, використання і т. ін.; полегшуватися. Генерал досить вільно володів німецькою мовою, і допит від того значно спрощувався (Ле, Мої листи, 1945, 158).
2. Ставати простим, невибагливим у своєму одязі, в способі життя і т. ін.; засвоювати прості звички, манери і т. ін.; опрощатися. — Ти, очевидячки, вже давно з Парижа. Ти вже спростилась от тут у глушині (Н.-Лев., IV, 1956, 243).
3. тільки недок. Пас. до спро́щувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 608.