СПІВРОБІ́ТНИЧАТИ, аю, аєш, недок.
1. Займатися якоюсь діяльністю, працювати разом із ким-небудь. Франко співробітничав з передовими діячами визвольного польського руху (Іст. УРСР, І, 1953, 535).
2. Бути співробітником якої-небудь установи; // Брати участь як автор у роботі якогось друкованого органу. Вже з другого номера «Вікон» (1927) Я. Галан активно співробітничає в журналі, виступаючи з п’єсами, оповіданнями, статтями, памфлетами (Іст. укр. літ., II, 1956, 595); В ній [газеті «Маяк»] колись співробітничали Едуард Багрицький, Бабель, Катаєв, Паустовський… (Вітч., 8, 1958, 104).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 520.