СПІЛЬНОСЛОВ’Я́НСЬКИЙ, а, е. Спільний для всіх слов’янських племен у минулому; який мав значення для всіх слов’янських племен, поширювався на всі слов’янські племена. У давньоукраїнському письмі вживали слово «паздерник». Воно утворилося від спільнослов’янського слова «паздер» — костриця, терміття, що лишається після тертя конопель чи льону (Наука.., 10, 1973, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 529.