СПІН, у, ч., фіз. Момент кількості руху електрона та інших елементарних частинок, зумовлений їх внутрішнім рухом, подібним до обертання. Наочно спін можна уявити як обертання частинки [найелементарнішої] навколо своєї осі (подібно до добового обертання Землі). Важливо врахувати, що величина спіну, тобто момент внутрішнього обертання, має певні й незмінні значення для кожної окремої частинки (Знання.., 7, 1967, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 529.