ССА́ННЯ, я, с. Дія за знач. сса́ти. Лоша звикає до кобили після першого ж ссання (Конярство, 1957, 98); У стовбурі мозку лежать центри ссання, жування, ковтання і виділення травних соків (Анат. і фізіол. люд., 1957, 146).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 622.