СТАВИ́ЩЕ, а, с. Місце, де був ставок. Перелізши через тинок, пішли [хлопці] ставищем; посередині ставища простяглися довгою стрічкою густі лози (Вас., І, 1959, 152); На ставищі знімається мряка (Вільде, Повнол. діти, 1960, 21).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 633.