СТАРОМО́ДНО. Присл. до старомо́дний. — В першій п’єсі я писав правду. — Ви того певні? Може, ви почнете говорити про совість? Це досить старомодно, але я з приємністю вас послухаю (Собко, Стадіон, 1954, 64).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 661.