СТАТИСТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до статистики. — Влітку цього року академія збирала широкий статистичний матеріал для одної з наукових робіт (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 161); З гарячковою швидкістю вийняв він з кишені маленьку книжечку, де записані потрібні йому статистичні дані про Примор’я (Довж., І, 1958, 103); У ті старі, давні часи на селах статистичної графи — народився — не заповняли (Ковінька, Кутя.., 1960, 3); // Здійснюваний методом статистики; який підсумовує її дані. П’ятнадцять років він просидів у канцелярії над складанням статистичних звітів (Укр.. кіномист., II, 1959, 103); Штукаренко був за фахом економістом і до війни викладав політичну економію на обласних курсах партійних працівників. Він звик мати справу зі статистичними викладками (Голов., Тополя.., 1965, 51); // Який здійснює кількісний облік чого-небудь або пов’язаний із його здійсненням. Батурін позамикав шухляди і знову пішов до статистичного відділу (Гур., Життя.., 1954, 224); У СРСР державна статистика зосереджена в Центральному статистичному управлінні та його органах (Вибр. праці М. В. Птухи, 1971, 360).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 669.