СТЕБЛОСТІ́Й, сто́ю, ч., с. г. Стеблова частина польових культур, яка вкриває поле під час їх виростання. Льон росте добре. Стеблостій — густий і високий (Колг. село, 6.VII 1954, 3); Серед злакових зернових яре жито — найбільш холодостійка культура, невибаглива з умов життя.. Стеблостій цього жита не пошкоджується осінніми заморозками (Хлібороб Укр., 5, 1969, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 679.