СТЕРЕБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. стереблят́ь; док., перех.
1. Очистити від шкаралупи, лушпайки, лузги і т. ін.
2. перен., розм. З’їсти все; знищити. І курку, і печеню, І кавалок кишки, Все, що було у торбині, Стеребив [Іван] до кришки (Рудан., Тв., 1956, 122).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 687.