СТИРО́Л, у, ч. Рідка ароматична речовина, яку добувають із смоли деяких тропічних дерев і використовують у парфюмерії, миловарінні, у виробництві пластичних матеріалів і т. ін. Ми освоюємо нове для нас виробництво продукції органічної хімії — стиролу і полістиролу (Рад. Укр., 17.V 1963, 2); Для одержання каучуку, органічного скла, пластмас та багатьох інших матеріалів необхідною сировиною є стирол (Веч. Київ, 10.IX 1968, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 701.