Слово "сто" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СТО, ста, числ. кільк.

1. Назва числа 100 і його цифрового позначення; // чого. Кількість із 100 одиниць. Хазяїн.. при прощанні дав йому аж сто рублів (Кв.-Осн., II, 1956, 407); Сто два роки бабусі моїй (Сос., І, 1957, 240); Кроків за сто попереду гострозорий Марко помітив биків (Тют., Вир, 1964, 9).

◊ Да́ти сто очо́к упере́д (напере́д) див. очко́; На всі сто: а) цілком, повністю. — Ви, Якиме Івановичу, тут праві на всі сто (Збан., Сеспель, 1961, 116); б) який має позитивні якості, властивості, заслуговує схвалення. — Я товариша Киселя добре знаю. В нього лінія на всі сто (Мур., Бук. повість, 1959, 217); На [всі] сто проце́нтів див. проце́нт; Сто лих див. ли́хо1; Сто літ див. літа́.

2. розм. Багато, невизначено велика кількість кого-, чого-небудь. Де хазяїн походить, там сто кіп уродить (Укр.. присл.., 1963, 257); Ще сонце не зійшло, а вже пташня Гучний концерт за вікнами вчиняє. Сто голосів на честь нового дня (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 64); — Під таким дахом.. можна сто зим зимувати! (Гончар, II, 1959, 390); Гафія, ледве починало сіріти у вікнах, зачиняла на сто замків хату (Бабляк, Жванчик, 1967, 75).

Сто раз — уживається при підкресленні високого ступеня, високої якості і т. ін. чого-небудь. Хотів [осаул] притьмом довести перед Шрамом, що в його [нього] жінка все одно, що служебка, хоть би вона була сто раз княгиня (П. Куліш, Вибр., 1969, 124); — Я розумію так: будь ти вчений чи сто раз професор, а від простого народу не верни (Тют., Вир, 1964, 43).

3. Старі форми непрямих відмінків сот, стам, стома вживаються як лічильний іменник із знач. сотня. Дивлюся: хати над шляхами Та городи з стома церквами (Шевч., І, 1963, 243); [Пастух:] Їх [лицарів] вже кілька сот розбилось об мармуровий поміст (Л. Укр., ІІ, 1951, 201); Звідки з’явилась, скільки сот кілометрів пробиралася лиха людина по ярах та узгір’ях? (Довж., І, 1958, 107).

Сто сот (ти́сяч) кого, чого — надзвичайно багато кого-, чого-небудь. Полковник Ліснобродський.. протер запухлі після нічної пиятики очі.. Тільки що ж були повстанці і раптом… Невже це вони на очах обернулись у волів? Сто тисяч круторогих сірої української породи? (Гончар, II, 1959, 82); У сто крат див. крат.

◊ Сто (сто сот) крот [боля́чок і т. ін. у печінки́] див. крот.

СТО… Перша частина складних слів, що означає: який має сто одиниць, складається із ста одиниць і т. ін., напр.: стоба́льний, стоде́нний, стоособо́вий і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 718.