СТОВБУ́ШКА, и, ж., розм. Висока вузька корзинка, обшита зсередини тканиною, для збирання плодів та ягід. Здіймаємо яблука обережно в стовбушки, обшиті мішковиною (Хлібороб Укр., 8, 1969, 22); Збиральні корзинки [для смородини й агрусу] (стовбушки і широкодонні) обшиваються всередині тканиною (Сад. і ягідн., 1957, 232).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 720.