СТОГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. Складати в стіг, стоги (сіно, солому, рідше снопи хлібних злаків). Стогувати сіно; Зранку почали стогувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 724.