Слово "страйкуючий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


СТРАЙКУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до страйкува́ти. В 1901 р. першотравневий страйк на військовому Обуховському заводі в Петербурзі перетворився в криваву сутичку між страйкуючими робітниками і військами (Іст. УРСР, І, 1953, 575); // у знач. ім. страйку́ючий, чого, ч. Той, хто страйкує. Важливе місце в економічній боротьбі страйкуючих займають протести проти політики «заморожування» зарплати (Ком. Укр., 4, 1968, 17); Кількість страйкуючих у дні першотравневих свят рік у рік збільшувалась, особливо в періоди революційного піднесення 1904-1907 і 1912-1914 рр. (Свята.. Рад. Укр., 1971, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 749.